Budka Suflera
| Budka Suflera | |
|---|---|
 Budka Suflera 2005 рік | |
| Основна інформація | |
| Жанр | Рок |
| Роки | 1969-1970, 1974-2014, 2019- |
| Країна |
 Польща |
| Лейбл | New Abra, EMI, Sony Music |
| Склад | Robert Żarczyńskid, Tomasz Zeliszewskid, Mieczysław Jureckid, Dariusz Bafeltowskid, Piotr Bogutynd і Piotr Sztajdeld |
| budkasuflera.pl | |
|
| |
Budka Suflera у Вікісховищі | |
Budka Suflera — польський рок-гурт, заснований 1974 року Кшиштофом Цуговським (Krzysztof Cugowski) спільно із Ромуальдом Ліпко (Romuald Lipko) і Томашем Зелішевським (Tomasz Zeliszewski) в Любліні. Гурт став відомим завдяки своїм рок-баладам, деякі з яких вважаються одними з найкращих пісень Польщі.
Історія[ред. | ред. код]
Початковий період (1969—1974)[ред. | ред. код]
Хоча офіційно початком творчості гурту вважається 1974 рік, але історію гурту ведуть від 1969 року, коли Кшиштоф Цуговський (тоді ще учень старших класів) спільно зі своїми шкільними друзями — гітаристом Кшиштофом Брозі (Krzysztof Brozi), басистом — Янушем Пендзішем (Janusz Pędzisz) і барабанщиком — Яцеком Грюною (Jacek Grüna) створив музичний колектив. Із перших записів гурту збереглась лише одна пісня — «Blues George'a Maxwella», яка пізніше була видана в альбомі Underground. Восени 1970 року гурт перестав існувати.
В 1970 році у гурті з'явився Ромуальд Ліпко. Приблизно тоді ж гурт отримав свою теперішню назву. До складу колективу входили також гітарист Анджей Зюлковський (Andrzej Ziółkowski) і барабанщик Ришард Сівец (Ryszard Siwiec). В такому складі гурт виступав до весни 1971 року, коли Цуґовський вступив до вишу. Гурт чекав на повернення вокаліста, працюючи у Театрі ім. Остерви, де виконував музику в спектаклі «Ґвалт, що відбувається!» («Gwałtu, co się dzieje!»). Успіх вистави дозволив гурту існувати без фронтмена. За цей час у гурті змінилось декілька барабанщиків; наприкінці основним барабанщиком став Збігнєв Зелінский (Zbigniew Zieliński).
Вихідною точкою в кар'єрі гурту стала ідея давнього друга колективу Єжи Янишевського (Jerzy Janiszewski), котрий запропонував записати польську версію пісні Ain't No Sunshine» з репертуару Білла Візерса. Незважаючи на початковий скептицизм музикантів, запис все ж відбувся. Участь в ньому взяв також бек-хор та смичкові інструменти. В результаті з'явилось більше 20 версій цього твору, названого в польській версії «Сон про долину» («Sen o dolinie»), з яких була вибрана та версія, де наприкінці пісні через помилки барабанщика всі інструменти перестають грати і лише вокаліст продовжує співати (саме ця версія ввійшла у альбом «Underground»). Виконання пісні призвело до того, що гурту було запропоновано записати альбом і посипались численні пропозиції про концерти.
Прорив (1975—1976)[ред. | ред. код]
Восени 1974 року гурт записав одну зі своїх найвідоміших композицій — «Cień wielkiej góry» («Тінь великої гори»), появу якої було інспіровано трагічною смертю польських альпіністів у Гімалаях в 1973 році. Вона одразу ж стала національним хітом. У 1975 році вийшов однойменний альбом. Він мав великий успіх. Гурт вирушив у тур в НДР. Там були записані деякі хіти гурту німецькою мовою. У 1976 році засновник гурту Кшиштоф Цуґовський покинув склад заради сольної кар'єри і був змінений Станіславом Венглошем.
Під час свого існування гурт змінив багато учасників. У 2005 році Кшиштоф Цуговський знову став її вокалістом. Гурт записав 15 студійних альбомів і завоював популярність як у Польщі, так і закордоном. 30 жовтня 2009 року вийшов новий альбом гурту, який називається «Zawsze czegoś brak».
Склад гурту[ред. | ред. код]
Склад гурту багато разів змінювався з початку його заснування. Від 2019 року до гурту входять:
- Роберт Жарчиньский — вокал
- Ромуальд Ліпко — клавішні
- Томаш Зелішевський — барабани
- Даріуш Бафелтовський — гітара
- Мечислав Юрецький — бас-гітара
- Пйотр Богутин — гітара
Дискографія[ред. | ред. код]
Студійні альбоми[ред. | ред. код]
- Cień wielkiej góry (1975)
- Przechodniem byłem między wami (1976)
- Na brzegu światła (1979)
- Ona przyszła prosto z chmur (1980)
- Za ostatni grosz (1982)
- Czas czekania, czas olśnienia (1984)
- Giganci tańczą (1986)
- Ratujmy co się da (1988)
- Cisza (1993)
- Noc (1995)
- Nic nie boli, tak jak życie (1997)
- Bal wszystkich świętych (2000)
- Mokre oczy (2002)
- Jest (2004) POL #2[1]
- Zawsze czegoś brak (2009) POL #19[2]
- 10 lat samotności (2020)
Мініальбоми[ред. | ред. код]
- American Tour (1987)
- 4 Pieces to Go (1992)
Живі альбоми[ред. | ред. код]
- Budka w Operze, Live from Sopot '94 (1994)
- Akustycznie (1998)
- Live at Carnegie Hall (2000)
Збірники[ред. | ред. код]
- 1974-1984 (1984)
- The Best of Urszula & Budka Suflera (1988)
- Greatest Hits (1992)
- Underground (1993)
- Greatest Hits II (1999)
- Antologia 74-99 (1999)
- Budka Suflera dla tp.internet (2000)
- The Best Of (5 track CD) (2002)
- Palę sobie… (5 track CD) (2003)
- Posluchaj sobie (5 track CD) (2003)
- Leksykon Budki Suflera 1974—2005 (2006)
- Gwiazdy Polskiej muzyki lat 80: Budka Suflera (2007)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 6 грудня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 6 грудня 2012.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна сторінка Budki Suflera [Архівовано 28 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Nieoficjalna strona Budki Suflera
- Budka Suflera у базі даних Архіву польської рок-музики
- Teksty piosenek Budki Suflera
|
Це незавершена стаття про музичний колектив. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |